| Актёр | Роль | Примечание |
|---|---|---|
| Мурилу Бенисиу | Лукас Феррас, Диогу Феррас/Леандро Эдвалду (Лео) да Силва | Сыновья-близнецы Леонидаса Ферраса/Клон Лукаса |
| Джованна Антонелли | Жади Рашид | Марокканка, возлюбленная Лукаса Ферраса, жена Саида Рашида, мать Хадижи |
| Вера Фишер | Ивети Симас | Возлюбленная, затем жена Леонидаса Ферраса |
| Режиналду Фария | Леонидас Феррас («Львёночек») | Промышленный магнат, отец Лукаса и Диогу, муж Ивети Симас, дедушка Мел, прадедушка Шанди-младшего |
| Даниела Эскобар | Маиза Феррас | Девушка Диогу, затем — жена Лукаса, мать Мел, бабушка Шанди-младшего |
| Адриана Леса | Деуза да Силва (Аштер) | Маникюрша, суррогатная мать клона Лео |
| Неуза Боржес | Далва | Экономка в доме Феррасов |
| Жандира Мартини | Зорайде | Помощница Али по хозяйству, затем четвёртая жена Али. |
| Марселлу Новаис | Алешандре (Шанди) Кордейро де Соуза | Сын доны Журы, борец абу-даби, затем — охранник Мел Феррас, впоследствии — её парень, студент ветеринарного факультета, муж Мел, отец Шанди-младшего |
| Маркус Фрота | Эшкобар Гимараеш | Сотрудник клиники доктора Альбьери, отец Нанду |
| Бет Гулар | Лидьяне Вальверде | Подруга Маизы, жена Тавиньо, мать Телминьи и Сесеу |
| Сисса Гимараеш | Клариси Гимараеш | Секретарь Леонидаса, бывшая жена Эшкобара, возлюбленная Роже, мать Нанду |
| Виктор Фазано | Отавио (Тавиньо) Вальверде | Сотрудник компании, адвокат Леонидаса Ферраса, муж Лидьяне, отец Телминьи и Сесеу |
| Дебора Фалабелла | Мел Феррас | Дочь Лукаса и Маизы, подруга Телминьи, Сесеу и Нанду, жена Шанди, наркоманка, мать Шанди-младшего |
| Лусиано Шафир | Зейн | «Проклятье фараонов», египтянин, владелец клуба «Нефертити», второй (временный) муж Жади |
| Гильерме Каран | Рапазау | Жулик из автомастерской |
| Эри Джонсон | Лижейру | Жулик из автомастерской |
| Майриан Райос | Анита | Секретарь в клинике Альбьери и подруга Эдны |
| Тотия Мейрелеш | Лауринда | Подруга Деузы и Ивети |
| Мурилу Гросси | Жулиу | Сотрудник клиники доктора Альбьери |
| Нивея Стелманн | Рания Рашид | Вторая жена Саида, мать 5 его детей, Мунира, Мухаммада, Майи, Лиры , Басины |
| Раул Газолла | Миру | Друг Шанди, тренер в спортзале, возлюбленный Назиры |
| Таис Ферсоза | Телма (Телминья) Вальверде | Подруга Нанду и Мел, дочь Тавиньо и Лидьяне, сестра Сесеу |
| Сержиу Мароне | Сесеу Вальверде | Друг Нанду и Мел, сын Тавинью и Лидьяне, брат Телминьи |
| Жулиана Паэс | Карла Сантуш | Экс-девушка Шанди, дочь доны Одетти, мать Тавиньо Жуниора |
| Франсиэли Фредузэски | Бета | Экс-девушка Шанди (до Карлы) |
| Тьяго Фрагосо | Фернанду (Нанду) Гимараеш | Друг Мел, Сесеу и Телминьи, наркоман, друг Режениньи, сын Кларисси и Эшкобара |
| Элизанжела | Ноэмия | Массажистка в Сан-Криштоване, жена Мустафы |
| Стефани Бриту | Самира Рашид | Дочь Латиффы и Мохаммеда |
| Тьяго Оливейра | Амин Рашид | Сын Латиффы и Мохаммеда |
| Карла Диас | Хадиджа Рашид | Дочь Жади и Саида |
| Каролина Масиейра | Сумайя | Племянница Абдула |
| Перри Саллес | Мустафа | Родственник Саида и Мохаммеда |
| Соланж Коуту | Журема (Жура) Кордейра | Хозяйка бара в Сан-Криштоване, мать Шанди |
| Талма де Фрейтас | Карол | Сотрудница компании Феррасов, возлюбленная Лобату |
| Мара Манзан | Одети Сантуш | «Женщина-вулкан» (дышит огнём в цирке), мать Карлы |
| Силвиу Гиндани | Базилио | Работник и главный сплетник в баре доны Журы |
| Марсело Броу | Питоку | Тренер в спортзале, друг Шанди и Миру |
| Кристиана Калачи | Анинья | Работница в баре донны Журы |
| Жайме Перьяр | Роже | Новый возлюбленный Кларисси |
| Антониу Питанга | Себастьяо (Тьяо) | Кавалер доны Журы |
| Вивиан Викторетт | Режина (Режининья) да Коста | Наркоманка, подруга Мел и Нанду |
| Мишель Франко | Мишель | Горничная в доме Феррасов |
| Милена Паула | Милена | Сотрудница клиники доктора Альбьери |
| Ингра Либерату | Амина | Сестра Рании |
| Эдуардо Мартини | Котиа | Друг Деузы и Эдвалдо из танцзала |
| Луа Убаккер | Дуда | Друг Хадиджи |
| Аймее Убаккер | Эмме | Подруга Хадиджи |
| Далтон Виг | Саид Рашид | Муж Жади и Рании, младший брат Назиры и старший брат Мохамеда |
| Мария Жуан Бастуш | Амалия | Журналист, возлюбленная Леонидаса Ферраса, девушка Сесеу |
| Андресса Кац | Сонинья | Продавщица в магазине Иветти |
| Марио Лаго | доктор Молина | Коллега Альбиери, выступавший против клонирования |
| Беатрис Сегалл | Пенелопе Браун | Коллега Альбиери, выступавшая за клонирование |
| Таня Алвес | Норма | Подруга Ивети и Лауринды (1 фаза) |
| Антониу Каллони | Мохамед Рашид | Младший брат Саида и Назиры, муж Латифы |
| Осмар Прадо | Лобату | Друг и коллега Леонидаса, адвокат Лукаса, бывший наркоман |
| Себастьян Васконселос | Абдул Рашид | Дядя Назиры, Саида и Мохамеда |
| Роберто Бонфим | Эдвалду Аштер | Портной в Сан-Криштоване, муж Деузы |
| Рут де Соуза | Дона Мосиния да Силва | Мать Деузы |
| Летисия Сабателла | Латиффа Рашид | Племянница Али, двоюродная сестра Жади, жена Мохамеда, мать Самиры и Амина |
| Нивея Мария | Эдна Альбьери | Секретарь в клинике доктора Альбьери, жена Альбьери |
| Кристиана Оливейра | Алисия Мария Феррейра да Невес (Алисинья) | «Племянница» Эдны, возлюбленная Эшкобара, бывшая жена Аурелио |
| Элиане Жиардини | Назира Рашид (Лара Назира) | Старшая сестра Саида и Мохамеда, возлюбленная Миру |
| Леа Гарсия | Лола | Тётя Деузы |
| Паула Перейра | Креуза | Домработница в доме Вальверде, подруга доны Одетти |
| Юрий Ксавьер | Зе Роберту | Парень Самиры |
| Жука Де Оливейра | доктор Аугусто Альбьери | Крестный Лукаса и Диогу, учёный, создавший в своей клинике Лео — клона Лукаса |
| Стенио Гарсия | Али Эль Адиб | Мудрый и уважаемый в Марокко человек, дядя Жади и Латиффы, друг Альбиери, муж Зорайде |
| Франсиску Куоку | Маттиоли | Священник, друг Альбиери |
| Кассия Линьярес | Элва | Подруга Лобату |
| Актёр | Роль | Примечание |
|---|---|---|
| Мурилу Бенисиу | Лукас Феррас, Диогу Феррас/Леандро Эдвалду (Лео) да Силва | Сыновья-близнецы Леонидаса Ферраса/Клон Лукаса, возлюбленный Жади |
| Джованна Антонелли | Жади Рашид | Возлюбленная Лукаса Ферраса, жена/бывшая жена Саида Рашида, мать Хадижи |
| Вера Фишер | Ивети Симас | Возлюбленная/невеста, затем жена Леонидаса Ферраса |
| Режиналду Фария | Леонидас Феррас («Львёночек») | Промышленный магнат, отец Лукаса и Диогу, волюбленный/жених/муж Ивети Симас, дедушка Мел, прадедушка Шанди-младшего |
| Даниела Эскобар | Маиза Феррас | Девушка Диогу, затем — жена Лукаса, мать Мел, бабушка Шанди-младшего |
| Адриана Леса | Деуза да Силва (Аштер) | Маникюрша, суррогатная мать клона Лео |
| Неуза Боржес | Далва | Экономка в доме Феррасов |
| Жандира Мартини | Зорайде | Помощница Али по хозяйству, затем четвёртая жена Али. |
| Марселлу Новаис | Алешандре (Шанди) Кордейро де Соуза | Сын доны Журы, борец абу-даби, затем — охранник Мел Феррас, впоследствии — её парень, студент ветеринарного факультета, муж Мел, отец Шанди-младшего |
| Маркус Фрота | Эшкобар Гимараеш | Сотрудник клиники доктора Альбьери, отец Нанду |
| Бет Гулар | Лидьяне Вальверде | Подруга Маизы, жена Тавиньо, мать Телминьи и Сесеу |
| Сисса Гимараеш | Клариси Гимараеш | Секретарь Леонидаса, бывшая жена Эшкобара, возлюбленная Роже, мать Нанду |
| Виктор Фазано | Отавио (Тавиньо) Вальверде | Сотрудник компании, адвокат Леонидаса Ферраса, муж Лидьяне, отец Телминьи и Сесеу |
| Дебора Фалабелла | Мел Феррас | Дочь Лукаса и Маизы, подруга Телминьи, Сесеу и Нанду, жена Шанди, наркоманка, мать Шанди-младшего |
| Лусиано Шафир | Зейн | «Проклятье фараонов», египтянин, владелец клуба «Нефертити», второй (временный) муж Жади |
| Гильерме Каран | Рапазау | Жулик из автомастерской |
| Эри Джонсон | Лижейру | Жулик из автомастерской |
| Майриан Райос | Анита | Секретарь в клинике Альбьери и подруга Эдны |
| Тотия Мейрелеш | Лауринда | Подруга Деузы и Ивети |
| Мурилу Гросси | Жулиу | Сотрудник клиники доктора Альбьери |
| Нивея Стелманн | Рания Рашид | Вторая жена Саида, мать его сына Мунира, мачеха Хадижи |
| Раул Газолла | Миру | Друг Шанди, тренер в спортзале, возлюбленный Назиры |
| Таис Ферсоза | Телма (Телминья) Вальверде | Подруга Нанду и Мел, дочь Тавиньо и Лидьяне, сестра Сесеу |
| Сержиу Мароне | Сесеу Вальверде | Друг Нанду и Мел, сын Тавинью и Лидьяне, брат Телминьи |
| Жулиана Паэс | Карла Сантуш | Экс-девушка Шанди, дочь доны Одетти, мать Тавиньо Жуниора |
| Франсиэли Фредузэски | Бета | Экс-девушка Шанди (до Карлы) |
| Тьяго Фрагосо | Фернанду (Нанду) Гимараеш | Друг Мел, Сесеу и Телминьи, наркоман, друг Режининьи, сын Кларисси и Эшкобара |
| Элизанжела | Ноэмия | Массажистка в Сан-Криштоване, жена Мустафы |
| Стефани Бриту | Самира Рашид | Дочь Латиффы и Мохаммеда |
| Тьяго Оливейра | Амин Рашид | Сын Латиффы и Мохаммеда |
| Карла Диас | Хадижа Рашид | Дочь Жади и Саида |
| Каролина Масиейра | Сумайя | Племянница Абдула |
| ‡ Перри Саллес | Мустафа | Родственник Саида и Мохаммеда, муж Ноэмии |
| Соланж Коуту | Журема (Жура) Кордейро | Хозяйка бара в Сан-Криштоване, мать Шанди |
| Талма де Фрейтас | Карол | Сотрудница компании Феррасов, возлюбленная Лобату |
| ‡ Мара Манзан | Одети Сантуш | «Женщина-вулкан» (дышит огнём в цирке), мать Карлы |
| Силвиу Гиндани | Базилио | Работник и главный сплетник в баре доны Журы |
| Марсело Броу | Питоку | Тренер в спортзале, друг Шанди и Миру |
| Кристиана Калачи | Анинья | Работница в баре донны Журы |
| Жайме Перьяр | Роже | Новый возлюбленный Кларисси |
| Антониу Питанга | Себастьяо (Тьяо) | Кавалер доны Журы |
| Вивиан Викторетт | Режина (Режининья) да Коста | Наркоманка, подруга Мел и Нанду |
| Мишель Франко | Мишель | Горничная в доме Феррасов |
| Милена Паула | Милена | Сотрудница клиники доктора Альбьери |
| Ингра Либерату | Амина | Сестра Рании |
| Эдуардо Мартини | Котиа | Друг Деузы и Эдвалдо из танцзала |
| Луа Убаккер | Дуда | Друг Хадиджи |
| Аймее Убаккер | Эмме | Подруга Хадиджи |
| Далтон Виг | Саид Рашид | Муж/бывший муж/враг Жади и затем муж Рании, младший брат Назиры и старший брат Мохамеда |
| Мария Жуан Бастуш | Амалия | Журналист, возлюбленная Леонидаса Ферраса, девушка Сесеу |
| Андресса Кац | Сонинья | Продавщица в магазине Иветти |
| Марио Лаго | доктор Молина | Коллега Альбиери, выступавший против клонирования |
| Беатрис Сегалл | Пенелопе Браун | Коллега Альбиери, выступавшая за клонирование |
| Таня Алвес | Норма | Подруга Ивети и Лауринды (1 фаза) |
| Антониу Каллони | Мохамед Рашид | Младший брат Саида и Назиры, муж Латифы |
| Осмар Прадо | Лобату | Друг и коллега Леонидаса, адвокат Лукаса, бывший наркоман |
| ‡ Себастьян Васконселос | Абдул Рашид | Дядя Назиры, Саида и Мохамеда |
| Роберто Бонфим | Эдвалду Аштер | Портной в Сан-Криштоване, муж Деузы |
| Рут де Соуза | Дона Мосиния да Силва | Мать Деузы |
| Летисия Сабателла | Латиффа Рашид | Племянница Али, двоюродная сестра Жади, жена Мохамеда, мать Самиры и Амина |
| Нивея Мария | Эдна Альбьери | Секретарь в клинике доктора Альбьери, жена Альбьери |
| Кристиана Оливейра | Алисия Мария Феррейра да Невес (Алисинья) | «Племянница» Эдны, возлюбленная Эшкобара, бывшая жена Аурелио |
| Элиане Жиардини | Назира Рашид (Лара Назира) | Старшая сестра Саида и Мохамеда, возлюбленная Миру |
| Леа Гарсия | Лола | Тётя Деузы |
| Паула Перейра | Креуза | Домработница в доме Вальверде, подруга доны Одетти |
| Юрий Ксавьер | Зе Роберту | Парень Самиры |
| Жука Де Оливейра | доктор Аугусто Альбьери | Крестный Лукаса и Диогу, учёный, создавший в своей клинике Лео — клона Лукаса |
| Стенио Гарсия | Али Эль Адиб | Выходец из Египта, мудрый и уважаемый в Марокко человек, дядя Жади и Латиффы, друг Альбиери, муж Зорайде |
| Франсиску Куоку | Маттиоли | Священник, друг Альбиери |
| Кассия Линьярес | Элва | Подруга Лобату |
Клон (телесеріал) — Вікіпедія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Клон.«Клон» (порт. O Clone) — один із найуспішніших бразильських телесеріалів виробництва телекомпанії Глобу першого десятиліття XXI століття. Вперше за всю історію бразильського кіно у серіалі докладно показано сімейний уклад мусульманської родини, порушена тема клонування людини та наркотичної залежності[1].
Бразильська сценаристка Глорія Перес ризикувала, написавши не тривіальну мелодраму, а унікальне оповідання про бразильсько-мусульманську історію кохання, ускладнене темою клонування. Багато акторів, спочатку підібраних на головні ролі, відмовлялися з тих чи інших причин
від участі в проекті[2]. Прем’єра серіалу в Бразилії відбулася всього лише через декілька тижнів після трагедії 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку, що викликало сплеск негативного ставлення до мусульманського світу. Ризик був виправданим: «Клон» став однією із найуспішніших теленовел Бразилії. До 2010 року телесеріал для демонстрації був експортований у 90 країн[3]. Роман, що зав’язався на знімальному майданчику між виконавцями головних ролей, став ще однією причиною росту популярності серіалу.
У листопаді 2009 року телекомпанія США «Telemundo» почала роботу над іспаномовною версією серіалу — «El Clon»[4].
Історія складається з трьох частин. Перша починається в 1980-х роках, у Ріо-де-Жанейро, Бразилія; коли молода 18-річна дівчина мусульманського походження Джад (Джованна Антонеллі), залишається сиротою й змушена повернутися в Марокко, де проживає її дядько Алі (Стеніу Ґарсія). Проблема в тому, що вона виховувалася в країні, де культура настільки відрізняється від ісламу, що вона виявляється зовсім далека від релігії. Дядько повинен її навчити всього, що повинна знати мусульманська дівчина, зробити Джад релігійнішою. Там вона повинна адаптуватися до нового способу життя. У той же час багата сім’я Феррас — брати-близнюки Лукас та Діогу (Мурілу Бенісіу) та їх батько Леонідас (Режиналду Фарія) відправляються на відпочинок із Ріо до Марокко. Разом з ними їде доктор Аугусто Албієрі, друг сім’ї та за сумісництвом хрещений батько Діогу. Лукас і Джад знайомляться й закохуються один у одного. Джад, хоча й усвідомлює, що це — харам (гріх) — кохати Лукаса, ставить над усе їх почуття. Знаючи, що вона буде змушена вийти заміж за того, кого обере для неї сім’я, дівчина вирішує втекти із Лукасом, але в нього виникають свої власні, сімейні проблеми. У Ріо брат-близнюк Лукаса — Діогу, потрапляє в аварію на гелікоптері та помирає. Вся сім’я Феррас перебуває у великій жалобі, тому спільні плани Джад та Лукаса на майбутнє відходять на задній план.
У другій частини кіноепопеї розповідається про те, як хрещений батько Діогу, доктор Албієрі, вирішує повернути смерть назад. Із клітини Лукаса він створює першу людину-клона. Танцівниця Деуза (Адріана Леса), небагата жінка середнього класу, яка хотіла, але не могла народити свою дитину, сама того не знаючи, була запліднена клоном. Лео народився без ускладнень, але Албіері прагне залишитися поруч із ним і спостерігати за його вихованням, адже дитина — точна копія улюбленого хрещеника. Лео дуже прив’язався до вченого, через що Деуза постійно гнівалася.
Історія продовжується в теперішньому часі, коли Джад вийшла заміж за Саїда (Далтон Віг) та народила доньку, Хадіжу. Вона живе щасливо зі своєю новою сім’єю й навіть починає піклуватися про Саїда. Завдяки новій зустрічі з Лукасом, відроджуються колишні пристрасті. Але вони вже не молоді, у них нове життя й нові зобов’язання. Лукас одружений на Маïзі (Даніела Ескобар), і в нього також є донька — Мел, яка згодом стає наркозалежною. Албієрі намагався зробити так, щоб Лукас і Лео ніколи не зустрічалися, і ніхто не довідався, що відбулося 20 років тому. Через те, что Лео та Албієрі були нерозлучними як батько та син, розгнівана Деуза забирає дитину із Ріо-де-Жанейро та від’їздить на північ Бразилії до своєї матері. Але згодом вони змушені повернутися, і молодий образ Лукаса знову з’являється перед Джад. Вони випадково зустрічаються в Марокко, і ця зустріч назавжди змінює долі героїв новели…
Серіал закінчується тим, що суспільство доктора Албієрі не в змозі прийняти людину-клона. Рятуючись від судового переслідування й скандалу, Албієрі й Лео зникають у пустелі Марокко, і їх подальша доля не відома. А головні герої серіалу Джад й Лукас тільки в останній 250-ій серії возз’єднують свою любов, яку визначено долею…
Глорія Перез, автор теленовели, стверджує, що у своїй історії вона не підкреслює ані політику, ані релігію. «Мусульмани такі ж звичайні люди, як і ми, тільки у них інша релігія», — говорить вона. У авторки були вагомі причини для занепокоєння, адже буквально за два тижні до прем’єри 11 вересня 2001 року в США сталася трагедія: у Нью-Йорку було здійснено терористичні акти. І ніхто не знав, як сприйме публіка нову теленовелу, яка присвячена мусульманам. «Важливо відзначити, що теленовела може слугувати певним роз’ясненням того, що мусульмани — не терористи», — пояснював глядачам Стениу Гарсія, який виконав роль араба Алі, голови великої мусульманської родини.
Спочатку керівники «Глобо» категорично відмовлялися запускати серіал у ефір. У генерального директора Марлусе Діас да Сілви були сумніви щодо успіху новели, в якій докладно розвивали тему клонування людини, наркозалежності та тему мусульманства як релігії. Протистояння автора серіалу і керівництва телекомпанії тривало рік, а в цей час замість «Клона» на екрани вийшов «Порт Чудес» Агіналду Сілви. Після довгого очікування Глорія Перез все ж таки отримала від керівників зелене світло. Однак, на цьому проблеми авторки не закінчувалися. Вона стала жертвою нескінченних нападів гніву та невдоволення на її новелу. «Клон» витримав жорстокі випробовування. Була не одня спроба зашкодити проекту «, — розповідає вона.
Окрім цього, Глорія Перез зіткнулася зі складнощами підбору акторів. «У моїй теленовелі ніхто не погоджувався грати. Актори вигадували абсолютно безглузді причини «, — говорить вона. Головною складністю було те, що Глорія не хотіла навіть думати про те, що їй доведеться поміняти акторський склад, про який вона мріяла. Для виконання головної ролі Глорія хотіла запросити Фабіо Ассунсона, але актор не повірив у її сюжет і відмовився. У ролі Жаді авторка бачила Летісію Спіллер, але акторка віддала перевагу театру. «Я хочу зробити свою п’єсу. Знаю, що у серіалі необхідна моя участь, але я обираю театр «, — виправдовувалася Летісія. Навіть Едуарду Московіш, який вже грав в теленовелі Глорії Перес «Шалені Гроші», не дав згоди. Посилаючись на втому, він відмовився від ролі Саїда. Спочатку відмовився від ролі і Режіналдо Фарія, його відмовкою теж був театр. Роль Леонідаса, яка спочатку призначалася для нього, була запропонована Раулу Кортезу. Але за нього вибухнула битва між теленовелами «Клон» і «Дочки Єви» Сілвіу ді Абреу, який теж хотів бачити Раула Кортеза у себе. Однак, несподівано Режіналдо Фарія, незважаючи на театр, погодився на вмовляння. Також авторка отримала відмову від Жозе Майера, якому вона запропонувала роль Алі. У Мануела Карлоса і його мінісеріалу теж були в той час проблеми з підбором акторів, і Майєр в підсумку прийняв рішення зіграти головного героя у «Присутності Аніти». На цю роль погодився Стеніу Гарсія, якому довелося сумісщувати роль дядька Алі із роллю головного персонажа у теленовелі «A Padroeira», де він у той час знімався. «Це був певний виклик для мене. Абсолютно несподівано я отримав купу книг для вивчення в двадцятиденний термін. Але так як я вже двічі брав участь в теленовелах Глорії, мене моя інтуїція не підвела. Вважаю Алі одним з найвдаліших моїх персонажів «, — ділиться Стеніу.
Авторка «Клону» розглядала можливість співпрацювати з режисером Денізі Сарасені, але йому не сподобалася історія про мусульман, і вони з Глорією Перез не знайшли спільну мову. Тоді вибір припав на Жайме Монжардіна, але він відклав ненадовго підготовку до зйомок, оскільки ще працював над мінісеріалом «Бразильська Акварель». Жайме Монжардін і Маріу Лусіу Ваз — головний режисер відділу контролю та якості телекомпанії «Глобо» — були єдиними членами дирекції, хто підтримав ідею авторки з самого початку. «Я відразу закохався в цю історію і вірю, що сама доля послала її мені «, — каже Жайме.
Першим випробуванням для режисера Жайме Монжардіна стало питання щодо того, як знайти правильну кольорову гамму для теленовели. «Марокко — це країна помаранчево-червоних відтінків. Цей колір у всьому — у килимах і тканинах, у спеціях і навіть у заході сонця над пустелею. Це також колір, який найкраще передає марокканців — веселих, відкритих людей «, — пояснює він. Всі приготування до зйомок «Клона» були зосереджені на досягненні потрібного колірного ракурсу: від гримерки до знімального майданчика, від репетицій до самих зйомок, від діалогів до музичного оформлення. «Я та інші режисери, Маркус Шехтман, Тереза Лампрейа і Маріу Бандера, працювали разом, щоб знайти цей баланс, налаштувати все і всіх, як один оркестр», — пояснює Монжардін. Для акторів, щоб увійти в роль, недостатньо було надіти мусульманський одяг, вивчити свій текст і характеристику персонажа. Щоб зблизитися з образом Джад, Джованні Антонеллі необхідно було не тільки багато чого довідатися про життя мусульман, але і відчувати себе мусульманкою під час зйомок. Спеціально для зйомок у серіалі, акторка навчилася танцювати марокканські танці — танець живота, танець зі змією, танець із шаблями. Те ж саме було і з іншими акторами. Кольори, світло, обстановка, звук — все було передбачено, для того щоб вони зжилися з персонажами.
Поки одна частина знімальної команди відвідувала клініки зі штучного запліднення і вела бесіди з генетиками, актори, режисери, гримери, продюсери та інший обслуговуючий персонал вирушили в Марокко, де провели 40 днів, привізши з собою більше 4 тонн камер, відео-та аудіо-обладнання. «Це був унікальний досвід для нас. Ми знімали в пустелі Сахара при спеці у 50 градусів; ми замовили 25 верблюдів і 12 провідників; перетворили магазини Феза в гримерки і монтажні кімнати; знімали по 10 сцен за день. І все це робили так, щоб не зашкодити життю марокканців, ми ж не могли зупинити життя міста», — говорить режисер. У будинках марокканців і на їх вулицях все для знімальної групи було незвичайним і дивовижним: мусульманки в довгих шатах; чудові мечеті, куди можуть входити лише мусульмани; позивний для тих, хто молиться; фонтани з пелюстками троянд; голови віслюків, які продаються прямо в крамницях; верблюди в пустелі; танець живота і навіть пристрасть жінок до футболу. У пустелі також було достатньо несподіванок — камери припиняли працювати через жахливу спеку, навіть підошви черевиків плавилися. Отруйні змії з’являлися в наметі, де знімали любовні сцени Джад та Лукаса…
Після повернення в Ріо на студію телекомпанії «Глобо» зйомки продовжилися. Була побудована копія міста Фез, де постійно у кожній сцені було задіяно до п’ятдесяти статистів, район Сан Кріштован, де повинні були жити Латіффа і Мухамед, будинок Лукаса і Маïзи, а також клініку доктора Альбьері, де був створений клон. Ну і звичайно, «Клону» необхідні були спецефекти, коли в одній сцені разом з’являються Лукас та Дійогу, Дійогу і Лео (всіх зіграв актор Мурілу Бенісіо). Все це зробило «Клон» незвичайним.
Суперечки з приводу клонування[ред. | ред. код]
За допомогою досягнень науково-технічного прогресу можна вилікувати різні захворювання, але, в той же час, цей прогрес і, зокрема, клонування є загрозою подальшому розвитку людства. Леандру (Лео) — генетична копія Лукаса в теленовели «Клон». Він був створений в лабораторії вченого Альбьері без запліднення яйцеклітини сперматозоїдом. Це було зроблено без перехрещування генів батька і матері, а саме це гарантує, що дитина буде унікальною, і у неї будуть свої власні риси. Ось чому в теленовелі у Леандру ті ж очі, губи, руки, пальці, та ж статура і той же генетичний код, як і у Лукаса. Єдине, вони різного віку і з різним життєвим досвідом, так як росли в різний час. Техніка клонування, використовувана Албьері при створенні Леандру (ембріон був імплантований у матку Деузи, яку зіграла Адріана Лесса), була ідентична тій, яка використовувалася при клонуванні овечки Доллі — першої клонованої живої істоти. Клонування може викликати фізичні вади та проблеми. Доллі, наприклад, мала деякі «старі» клітини, такі ж старі, як і у клонованої вівці. Це означає, що в разі клонування людини, можлива поява на світ дитини вже зі старими клітинами. Що означає, що у цієї дитини може бути, наприклад, ревматизм, рак, старіння нервових клітин. Більшість клонованих тварин народилися занадто великими, з відсутніми кінцівками, проблемами з диханням, нирковою недостатністю та іншими проблемами. Збільшені розміри клонів також ризиковані для сурогатної матері. І не всі клоновані ембріони виживають — наприклад, щоб створити Доллі, було відкладено 227 клітин, з них перетворилося на ембріон 27, а вижив тільки один.
Але в клонуванні є й позитивні сторони, воно дає надії тисячам невиліковно хворим людям. Технологія клонування — це не тільки відтворення живої істоти, але й можливість вирощувати нові, здорові клітини й органи. Вчені вірять, що з клітин, витягнутих для клонування ембріона, в майбутньому можна буде створювати серце, нирки та інші органи для трансплантації. Також можна буде виростити здорові клітини, які замінять хворі клітини, вилікувавши такі хвороби, як параліч, діабет, цироз печінки, гепатит і хвороба Паркінсона. Клонування — це ящик, повний сюрпризів і тем для дискусій. З одного боку, є ті, хто засуджує людське втручання в закони божі. З іншого боку, є ті, хто мріє, що техніка клонування допоможе їх хворим родичам.
Спеціально для зйомок теленовелли «Клон», на студії «Прожак» було побудовано сценографічне місто в 830 квадратних метрів, який повністю відтворював вулиці марокканського міста Фес. Перші серії новели знімалися в Марокко, кожна з яких коштувала «Глобо» 100 тисяч реалів. Але компанія не прогадала, так як кожні рекламні 30 секунд коштували 150 тисяч реалів.
Для того, щоб перенести «Клон» з аркуша на екран було дано лише 5 місяців.
Як тільки Марокко був обраним ідеальним місцем зустрічі головних героїв (Джад та Лукаса), місцем проживання дядька Алі, дядька Абдула і його племінників — Мухамеда, Саїда та Назіри, почалося велике переселення техперсоналу із розвиненого Ріо-де-Жанейро до розпеченої сонцем пустелі Марокко.
Щоб максимально зблизитися з образом Джад, акторка Джованні Антонеллі навчилася танцювати марокканські танці — танець живота, танець зі змією та танець із шаблями.
Тотія Мейрелес виконала роль Лаурінди 
Сержио Мароне виконав роль Сесеу 
Тьяго Фрагозо виконав роль Нандо. 
Жуліана Паес виконала роль КарлиА також[ред. | ред. код]
У 2004 році серіал переклав і транслював українською мовою в Україні телеканал 1+1. Серіал набрав популярності в Україні.
Клон (сериал) — это… Что такое Клон (сериал)?
«Клон» (порт. o Clone) — бразильский телесериал, мелодрама. Снят в 2001—2002 годах режиссёром Жайме Монжардинем для бразильского канала Globo. Получил ряд премий в области телесериалов. В России демонстрировался Первым каналом с февраля 2004 по май 2005. С 26 октября 2007 года по 22 октября 2008 с огромным успехом прошел в повторном показе на телеканале «Домашний». Сериал состоит из 250 серий.
Сюжет
Действие происходит в мусульманском Марокко, а позднее перемещается в Рио-де-Жанейро. Лукас Феррас пытается найти счастье с Жади, его первой любовью. Брат Лукаса, Диогу трагически погибает, разбившись на вертолете во время нелетной погоды. Тем временем Али выдаёт свою племянницу Жади замуж за богатого араба — Саида, а Лукас женится на девушке погибшего брата — Маизе. В это время доктор Альбиэри создает клон Лукаса — Лео. Проходит 20 лет брак Жади разваливается,а взрослая дочь Лукаса и Маизы увлекается наркотиками. Саид женится второй раз на молодой девушке — Рании, которая начинает постоянно ругаться с Жади. Саид, чтобы отомстить Жади за нелюбовь начинает встречаться с Маизой. Через некоторое время Жади видит 20-тилетнего клона Лукаса — Лео, разочаровавшись в Лукасе она думает что нашла свою мечту, но ошибается. Жади и Саид разводятся их дочь — Хадижа должна остаться в семье отца и никогда не увидеть мать. У Саида и Рании рождается сын. Жади сбегает с Хадижей в Фес, там их находит разгневанный Саид и решает наказать Жади плетьми дочь защищает мать и Саид уводит девочку навсегда. Али наконец делает предложение Зорайде и в доме снова сводьба Во время нее Али спрашивает жену почему она не купила золото, Зорайде просит у мужа другой подарок, простить Жади. Али просит время подумать… Жади уходит в развалины и туда же отправляется Лукас бродивший по Фесу в поисках Жади и забредает в развалины, там видит Жади — они уходят вместе Эпилог: Албиери – создатель, который не знает, что ему делать со своим творением. Он решил занять место Бога. И Бог наказал его. Бог – господин земли, неба и всего, что происходит между небом и землей. Он один хранит ключи от всех тайн. Он создал жизнь на земле. Он создал людей и определил каждому из них свою судьбу.
Судья признал Деузу матерью Лео. Леонидас был признан отцом, А Деуза – матерью… «- Как мальчик мог исчезнуть в такой момент? – удивлялась обрадованная решением суда Деуза. — Он вернется, Деуза, он обязательно вернется. Он всегда возвращается, — убеждал ее Эдвалду.» Судьба Деузы – ждать сына. Сначала она ждала его рождения. Теперь она ждет его взрослого. А тем временем она выступает в Эштудантине…
Эдна и Амалия приехали в Марокко, чтобы найти Албиери. Эдна хочет вновь обрести смысл жизни. А Амалия хочет доказать, что ее книга — не научная фантастика…
Мохаммед и Латиффа счастливы. Время, которое все меняет. Которое перемещает с места на место даже моря и горы сделало Мохаммеда более терпимым. Он считает, что Зе Роберту – добрый мусульманин и он будет Самире хорошим мужем…
«Назира и Миру продолжали облетать небесные просторы на ковре-самолете»
Лара Назира и Миру живут сказочной жизнью…
«-Моя принцесса! – воскликнула Жади. Кадижа бросилась ей навстречу. За этой картиной издали наблюдал Саид». Саид хочет видеть Кадижу счастливой, поэтому разрешает ей иногда видеться с Жади.
«- Змея! Аллах дай мне потанцевать на твоих похоронах! – орала Рания на Зулейку. — Аллах, пошли на ее голову море бед! – кричала в ответ Зулейка. В гостиную зашел Саид. — Хватит! Если в доме не будет мира, я перееду и буду лишь изредка заходить сюда, – остановил он своих жен, которые вмиг притихли и уселись на диван, обиженно уставившись друг на друга. — Гореть тебе в гиене огненной, — шептала Рания. — Одалиска, я еще станцую на твоих похоронах, — отвечала ей Зулейка. — Я разделаю тебя точно барашка… — Это мы еще посмотрим, одалиска». Саид тоже по-своему счастлив…
Дона Одетти перебралась в Пишсенау и теперь она выбирает отца для своего второго внука…
Ивети родила близнецов. В доме Леонидаса все начинается сначала…
«Алисинья пришла в офис своего нового шефа с приторной улыбкой на лице и подносом с кофе».
Иногда время любит повторять старые истории…
А иногда рассказывает новые…
«Маиза прогуливалась по пляжу с тем мужчиной, с которым там когда-то встретилась».
Мел продолжает бороться. «- С гордостью вручаю я медаль года моей крестнице Мел. Я знаю, сколько она боролась и какая она молодец, — произнес Лобату, отдавая Мел бархатную коробочку с символической наградой от группы поддержки наркоманов. Мел улыбнулась матери сидящей с ней рядом. Громче и радостей всех старой подружке хлопал Нанду, который тоже пришел в сопровождении родителей. — Я наркоманка в стадии выздоровления. Сегодня я не пила и не принимала наркотики. Это очень трудно… прожить сразу целый день. Целую жизнь за один день. Многие страницы моей жизни остались пустыми. Возможно, многое я еще смогу вернуть… а многое я потеряла уже навсегда. Но я борюсь, чтобы подняться. И я знаю, что с вашей помощью я справлюсь…» Нанду мечтает когда-нибудь создать свою группу. Они с Мел открыли свою клинику, которой будет руководить психолог Лобату и назвали ее в честь Режининьи, которую они больше никогда не видели. И даже не знают, жива ли она…
«В доме Али начался еще один праздник».
Я тоже очень даже счастлив со своей Зорайде. Зорайде командует всеми женами, напоминает мне, что я должен быть справедлив с ними со всеми и не допускает скандалов в доме. Я сделал ей подарок, о котором она просила и простил Жади…
«В двери дома дяди, рука об руку, вошли Лукас и Жади». Жади и Лукас счастливы…
…Ведь для того и создал Бог человека. Чтобы он был счастлив… «Жади и Лукас стремились на встречу друг другу, преодолевая огромные расстояния бескрайней пустыни по имени жизнь. И вот время наконец дало им заслуженное право быть вместе…» Somente por amor A gente poe a mao No fogo da paixao E deixa se queimar КлонSomente por amor Movemos terra e ceus Rasgando sete veus Saltamos do abismo Sem olhar pra tras Somente por amor A vida se refaz E a morte nao e mais Pra nos… Последняя страница перевернута. Книга закрыта. Но свет, дарованный ею никогда не погаснет в сердцах…
Актёры
Премии
- INTE Award 2003 — «Мыло года»
- APCA Trophy 2003 — лучшая актриса — Элиани Жардини
- APCA Trophy 2003 — открытие года — Стефани де Брито
- Contigo 2002 — лучший актёр-ребенок — Карла Диас
- Contigo 2002 — лучший режиссёр — Жайме Монжардим
- Contigo 2002 — лучшая драма
- Contigo 2002 — лучшая пара — Мурило Бенисио и Джованна Антонелли
- Contigo 2002 — лучший актёр второго плана — Антонио Калони
- Contigo 2002 — лучшая актриса второго плана — Летисия Сабателла
- Contigo 2002 — лучший сценарист — Глория Перес
- Номинация на Contigo 2002 — лучший актёр — Мурило Бенисио
- Номинация на Contigo 2002 — лучшая актриса — Джованна Антонелли
- Номинация на Contigo 2002 — лучшая комическая актриса — Элиани Жардини
- Номинация на Contigo 2002 — лучший злодей — Кристиана Оливейра
Интересные факты
- Автор музыкальной темы Жади («Urga») — известный российский композитор электронной музыки Эдуард Артемьев. Эта мелодия была изначально предназначена для фильма 1991 г. «Урга — территория любви».
- На съёмках этого телесериала познакомились актеры Мурилу Бенисио и Джованна Антонелли, в дальнейшем это знакомство переросло в роман.
- В исполнителей ролей Ивети(Вера Фишер) и Зейна(Лусиано Цафир) также завязался роман.
- Самыми скандальными актрисами на площадке были Джованна Антонелли и Летисия Сабателла.
- Роль Мустафы исполнил актер Перри Саллес — первый муж Веры Фишер и отец её дочери.
- Персонаж Даниэлы Эскобар, «Маиза» получил свое наименование от тогдашнего мужа актрисы — режиссёра сериала Жайме Монжардина: так звали его мать — известную бразильскую певицу (Маиза Монжардин Матараццо).
Ссылки
Wikimedia Foundation. 2010.
Далтон Виг — Википедия
Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 14 марта 2017; проверки требуют 8 правок. Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 14 марта 2017; проверки требуют 8 правок.Далтон Виг (Dalton Vigh de Sousa Vales, род. 10 июля 1964 (1964-07-10)) — бразильский актёр, продюсер и телеведущий.
Полное имя и фамилия — Далтон Виг де Соуза Валеш. Родился 10 июля 1964 года в Рио-де-Жанейро, Бразилия. Отец — техник-инструментальщик, мать — специалист министерства образования. По отцу — португалец, по матери — венгр. Когда Далтону было три года, родители развелись, и мать увезла его в Сантос. В 1986 году они переехали в Сан-Паулу.
В актёры Далтон попал нестандартно. Все коллеги с подобными внешними данными (блондин, рост 192 см, вес 90 кг) начинали с карьеры манекенщиков и лишь потом приходили на телевидение. Далтон тайно мечтал о сцене с детства, но не строил иллюзий. Он жил в Сантосе — маленьком портовом городе неподалеку от Сан-Паулу, знакомств в артистических кругах не имел и выбрал простой путь рекламного брокера: стажировался в американском колледже, затем окончил факультет рекламы в университете. По окончании университета в 1989 году начал изучать актёрское мастерство в театральной школе. С 1990 года играл в театре Селии Элены.
Первая роль в кино — Жорже в фильме «O Porão» (1994). Дебютировал на ТВ в сериале «Большая засада (Tocaia Grande)» (Вентуринья, 1995). Приобрел известность у телезрителей как ведущий — «Top TV» (2000).
Подлинную популярность Далтон Виг получил после исполнения роли Саида Рашида из знаменитой теленовеллы режиссёра Жайме Монжардина по сценарию Глории Перес «Клон» (2001). Дважды номинировался на премию «Contigo» (2007, 2008).
- 1 брак (гражданский брак)с актрисой Микаелой Гоес — 2000—2002 гг
- 2 брак с актрисой Барбарой Пас — 2003—2005 гг
- 3 брак с Камилой Ксеркес(после примерно двух лет знакомства Далтон и Камила узаконили отношения) — 2012 г
- 16 июля 2016 в Сан-Паулу супруга актера Камила Ксеркес родила близнецов. Мальчики появились на свет в одной из элитных клиник с весом 2,310 и 2,285 кг. Близнецы получили имена Давид и Артур.
| Год | Русское название | Оригинальное название | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1952 | ф | Один муж | Um Marido Solteiro | |
| 1958 | ф | В мире Луны | No Mundo da Lua | |
| 1958 | ф | Держите Рожана | Aguenta o Rojão | |
| 1960 | ф | Угрожающий город | Cidade Ameaçada | |
| 1962 | ф | Порт ящиков | Porto das Caixas | |
| 1962 | ф | Нападение на платный поезд | O Assalto ao Trem Pagador | |
| 1963 | ф | Трагические джунгли | Selva Trágica | |
| 1964 | ф | Мечта и ничего (Смерть трусу) | Un Sueño y nada más (Morte Para Um Covarde) | |
| 1964 | ф | Поцелуй | O Beijo | |
| 1965 | с | Потерянные иллюзии | Ilusões Perdidas | Пейшото |
| 1965 | с | Осенняя страсть | Paixão de Outono | Сезар |
| 1965 | с | Женское лицо | Um Rosto de Mulher | Саломон |
| 1966 | ф | У каждой девы есть отец, который является зверем | Toda Donzela Tem um Pai que É uma Fera | |
| 1967 | ф | Азбука любви | El ABC del amor | |
| 1968 | ф | Роберто Карлос в Ритме приключений | Roberto Carlos em Ritmo de Aventura | |
| 1968 | ф | Главный бросок | Lance Maior | |
| 1969 | ф | Флирт | Os Paqueras | |
| 1971 | ф | Роберто Карлос в 300 км/час | Roberto Carlos a 300 Quilômetros por Hora | |
| 1971 | ф | Тем, кто идёт — пока | Pra Quem Fica, Tchau | |
| 1972 | ф | Мужики | Os Machões | |
| 1972 | с | Время жить | Tempo de Viver | Лино |
| 1975 | ф | Кто боится оборотня? | Quem Tem Medo de Lobisomem? | |
| 1976 | ф | Флагман | O Flagrante | |
| 1977 | ф | Лусио Флавио, пассажир агонии | Lúcio Flávio, o Passageiro da Agonia | |
| 1977 | ф | Барра Песада | Barra Pesada | |
| 1978 | с | Дни танца | Dancin’ Days | Элио |
| 1979 | с | Отец-герой | Pai Herói | Раул |
| 1979 | с | Тяжелая нагрузка | Carga Pesada | Блота |
| 1980 | ф | Партнёры по приключениям | Parceiros da Aventura | |
| 1980 | с | Живая вода | Água-Viva | Нелсон Фрагонард |
| 1981 | с | Танцуй со мной | Baila Comigo | Сауло Мартинс |
| 1982 | ф | Вперёд, Бразилия | Pra frente, Brasil | |
| 1982 | с | Они для них | Elas por Elas | Рене |
| 1983 | с | Сумасшедшая любовь | Louco Amor | Гильерме |
| 1984 | ф | Держись, сердце | Aguenta, Coração | |
| 1984 | с | ? | Transas e Caretas | Жордан |
| 1984 | с | Мафия в Бразилии | A Máfia no Brasil | Лусьен |
| 1985 | с | Ti Ti Ti | Ti Ti Ti | Андре Спина / Жак Леклер |
| 1987 | ф | Девушка со стороны | A Menina do Lado | |
| 1987 | с | Святое тело | Corpo Santo | Тео |
| 1988 | с | Всё дозволено | Vale Tudo | Марко Аурелио Кантаньеде |
| 1989 | ф | Лили, звезда преступления | Lili, a Estrela do Crime | |
| 1989 | с | Тётя | Tieta | Асканио Триндади |
| 1990 | с | Урны для мусора | Boca do Lixo | Энрике Рибейро |
| 1990 | с | Полная луна любви | Lua Cheia de Amor | Винисиус |
| 1991 | с | Вампир | Vamp | Жонас Роша |
| 1992 | с | Невесты Копакабаны | As Noivas de Copacabana | детектив Жоржи Франса |
| 1993 | с | Летние сказки | Contos de Verão | Кабрал |
| 1993 | с | Глаз в глазу | Olho no Olho | Сезар Запата |
| 1995 | с | Смешные… Твои любимые и твои грехи | Engraçadinha… Seus Amores e Seus Pecados | доктор Ареал |
| 1995 | с | Следующая жертва | A Próxima Vítima | Пауло Соарес / Арналдо Ронкальо |
| 1995 | с | Взорвать сердце | Explode Coração | Сезар Лемос |
| 1997 | с | Заза | Zazá | Роберто |
| 1999 | с | Сила желания | Força de Um Desejo | Баран Энрике Собрал |
| 2001 | ф | Благородное преступление | Um Crime Nobre | |
| 2001 | ф | Посмертные воспоминания | Memórias Póstumas | |
| 2001 | с | Берег мечты | Porto dos Milagres | Журандир де Фрейтас |
| 2001 | с | Клон | O Clone | Леонидас Феррас (Леонзиньо) |
| 2003 | с | Знатные люди | Celebridade | Эвалдо Корреа |
| 2004 | ф | Казуза — Время не остановится | Cazuza — O Tempo Não Pára | |
| 2004 | с | Кабокла | Cabocla | Жоакин Виейра Пирес |
| 2005 | с | Америка | América | Адалберто |
| 2006 | с | Маленькая девочка | Sinhá Moça | доктор Жералдо Фонтес |
| 2007 | с | Тропический рай | Paraíso Tropical | Клементе Вилела |
| 2008 | с | Чистая красота | Beleza Pura | Олаво Педернейрас |
| 2009 | с | Рай | Paraíso | Элеутерио Феррабрас |
| 2010 | ф | Почтальон | O Carteiro | |
| 2011 | с | Завет любви | Cordel Encantado | Жануарио Кабрал |
| 2011 | с | Астро | O Astro | Адолфо Мело |
| 2012 | с | Любовь, вечная любовь | Amor Eterno Amor | Аугусто Боржес |
| 2013 | с | Сумасшедший для них | Louco por Elas | Жералдо / Веруска |
| 2013 | с | Редкие украшения | Joia Rara | Венсеслау Лопес |
| 2014 | с | Империя | Império | Себастьян Феррейра |
| 2015 | с | Полностью другой | Totalmente Demais | Мауриси Карнейро де Алкантара |
| 2017 | с | Pega Pega | Pega Pega | Атаиди |
Клон (информатика) — Википедия
У этого термина существуют и другие значения, см. Клон.Клон (англ. clone; от др.-греч. κλών — веточка) — система, сделанная по образцу другой. Это может быть аппаратное устройство, программа или даже онлайн-сервис.
Также под клонированием в информатике понимают копирование логических или жёстких дисков целиком.
Содержание
- 1 Клон на уровне аппаратуры
- 1.1 Известные аппаратные клоны
- 2 Клон на программном уровне
- 3 См. также
В отношении аппаратных средств термин обычно означает полную или почти полную идентичность и наличие совместимости.
Клон может быть как легальным — созданным по документации оригинала и с разрешения владельца авторских прав, так и нелегальным — сделанным без ведома правообладателя, при этом часто используется реверс-инжиниринг.
Известные аппаратные клоны[править | править код]
- ЕС ЭВМ — клон System/360 и System/370 фирмы IBM — аппаратно (только на уровне интерфейса внешних устройств) и программно.
- Dendy и другие неофициальные клоны NES
- Клоны ZX Spectrum
Термин часто применяется к компьютерным играм, эксплуатирующим идеи успешных и популярных предшественников, не внося принципиальных нововведений в игровой процесс. Игры-клоны не обладают совместимостью и внешне могут сильно различаться.
- Ghost (программное обеспечение)
 | Это заготовка статьи о компьютерах. Вы можете помочь проекту, дополнив её. Это примечание по возможности следует заменить более точным. |
 | В этой статье не хватает ссылок на источники информации.Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете отредактировать эту статью, добавив ссылки на авторитетные источники. Эта отметка установлена 21 июня 2012 года. |